Категорія: Етногалерея “Спадок”

У Тернополі відбулась презентація соціального проекту «Де живе українська»

Атріум, Благодійний фонд сім'ї Демкури, Етногалерея "Спадок", Культурна дипломатія, Новини

Презентація доброчинного соціального проекту «Де живе українська» відбувся в неділю, 8 липня, у ТРЦ «Атріум».

Тернополянка Наталія Годжик, яка уже 18 років проживає в США, представила фільм про родину Демкурів. Фільм розповідає про сім’ю, яка уже протягом багатьох років робить усе, аби зберегти культурну та історичну спадщину України по познайомити з нею увесь світ. Протягом кількох років Наталя знімає фільми про людей, які надихають інших своєю діяльністю. Робить вона це абсолютно на благочинній основі і не бере фільмів на замовлення. Людей для свої історій шукає в соціальних мережах, або ж за рекомендаціями знайомих.

Метою проекту є допомога громадським ініціативам в Україні набути медійної, волонтерської і меценатської підтримки. Документальні фільми були показані уже по всьому світу. Вони мають сотні відгуків, але в рідному Тернополі про них ще ніхто не знав.

«Тернопіль – це моє рідне місто. Я зрозуміла, що була всюди, окрім Тернополя і тому вирішила зробити сьогодні таку зустріч. Фільм «Де живе українська» про Тараса та Ірину Демкурів був зняти з метою, аби показати, що можна мати кошти і при цьому залишатись гідною людиною. Знаю я цю сім’ю уже давно, спостерігала за їхніми успіхами і мені було дуже приємно, що ці люди є в моєму оточенні. Після того, як я ознайомилась з їхнім альбомом Пінзеля, то зрозуміла, що знайшла героїв для свого чергового фільму.»

Тарас та Ірина Демкури часто подорожують по світу і спілкуються з українською діаспорою, яка не до кінця володіє інформацією про те, що зараз насправді відбувається в Україні. Коли Наталя зі своїм колегою Станіславом Ткачовим звернулися до сім’ї з ідеєю зняти про них фільм, то вони не змогли відмовитись, адже проникли ідеєю цього проекту, який показує українців, які знайшли себе на рідній землі.

«Ця ідея нас надихнула долучитись до цього проекту. Ми і самі маємо низку своїх проектів, за допомогою яких популяризуємо нашу культуру. Нами був створений альбом Пінзеля, який був презентований в Луврі. Зараз ми подали 5 грантів на український культурний фонд, – розповідає Тарас Демкура. – П’ятнадцять років тому ми почали збирати борщівську вишиванку, яка на сьогодні подана на культурну спадщину ЮНЕСКО. Ці проекти є дійсно важливими, аби ми разом, спільними зусиллями могли представляти Україну і її культурну спадщину всьому світу.»

Поспілкувавшись з режисерами і героями фільму стає зрозумілим, що справжня Україна не в чварах політичних,не добробуті олігархів чи підвищенні цін, а в тих простих українських людях, які не зважаючи ні на що і не маючи ніяких корисливих цілей, змінюють країну завдяки своїм талантам, розуму, пристрасті і патріотизму,вносячи доброчинну складову у її розвиток!

Учасники міжнародного проекту “Молодіжний лідер” відвідали етногалерею “Спадок”

Етногалерея "Спадок", Новини

Світовий Конгрес Українських Молодіжних Організацій за підтримки Тернопільської обласної державної адміністрації організував тренінговий проект для молодих лідерів із числа української діаспори під назвою “Молодіжний лідер СКУМО”. В період з 17 по 25 березня на Тернопільщині перебувають лідери та активна молодь діаспори Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій.

В рамках візиту до регіону учасники завітали до етногалереї «Спадок». Під час насиченої на враження екскурсії, відбулась цікава розмова про спільні традиції для країн Європи й етно-регіонів України.

Мета проекту “Молодіжний лідер СКУМО” – підготовка майбутніх лідерів серед представників молодіжних організацій діаспори; проведення з ними системної роботи для розвитку кращих здібностей, визначення потенціалу та талантів; активне залучення в процеси розвитку молодіжного діаспорного руху та Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій; розбудові діаспорних структур задля консолідації світового українства, збереження національно-культурної самобутності, зміцнення наявних і налагодження нових контактів.

<

p style=”text-align: justify;”>Завдання проекту – зібрати кращих представників молоді діаспори різних країн світу з лідерським потенціалом; розвивати неформальні форми навчання для молоді, покращити навички та засвоїти нові знання; навчити основам лідерства та розвитку громадського сектору – починаючи від принципів керування організацій, роботи з членством, фандрайзингу, комунікацій та завершуючи проектним менеджментом.

До етногалереї «Спадок» завітала голова Головної Пластової Булави Марта Кузьмович

Етногалерея "Спадок", Новини

17 березня почесною гостею етногалереї «Спадок» стала голова Головної Пластової Булави, добра приятелька родини Демкур Марта Кузьмович.

Марта Кузьмович народилась у США, однак завдяки батькам їй дуже близька українська культура, традиції та ремесла. Вона й сама багато часу приділяє вишивці.

«Пані Марта пригадала також і першу виставку ЕтноСпадку у 2014 році в Атріумі, згадала про почесну місію пана Тараса у вищому керівництві Пластової Булави в Україні за часів керівництва покійного Богдана Гаврилишина і щиро подякувала подружжю Демкур за добру меценатську справу на благо України. Багато фотографувала узорів на вишиванках, була щира і поділилась відеозверненням до Тараса та Ірини Демкур зі словами доброї приязні», – ділиться деталями зустрічі, керівник етногалереї «Спадок» Наталя Волощук.

Тарас Демкура: «Бізнес має бути соціально відповідальним»

Етногалерея "Спадок", Життя с стилі Eco, Культурна дипломатія, Музей ексклюзивних ретро автомобілів "Ретрокортеж", Новини

Джерело: TeNews 
Автор: Яніна Чайківська

Нещодавно у Тернополі відбулася презентація проекту «PRIME TIME ТЕРНОПІЛЬ», який покликаний створити простір для культурного дозвілля, аби навіть в умовах війни та економічної кризи люди мали можливість розвиватися, спілкуватися, відкривати нові імена і отримувати нові знання та досвід. Його ініціатори запропонували новий стиль життя для активних сучасних та освічених людей.

У рамках заходу відбулася прем’єра першого містичного кліпу Андрія Підлужного «Вовки», презентація суконь від Лідії Яніцької, показ від GreyHound, ALENA LOURDES, показ нової колекції шкіри та хутра від FERRIZO, мистецького-культурні локації «Під зорею Пінзеля» та етногалереї «Спадок» від родини Демкур, прем’єра нової пісні Сашка Алєксєєва «Стільки літ», презентація «Міс Тернопіль 2018». Зазначимо, що для зйомок фільму і створення належної атмосфери Тарас Демкура надав зі своєї колекції раритетний автомобіль Ягуар XJ6, який свого часу належав президенту Ніксону і який є однією з перлин музею «Ретрокортеж».

Зйомки відео кліпу «Вовки» Андрія Підлужного відбувались у Збаразькому замку, що буде в свою чергу популяризувати і туристичний потенціал нашого краю. «Цим кліпом ми хотіли показати, що для того, аби досягнути мети, не потрібно їхати до Києва. Наше місто абсолютно самодостатнє, наші жінки – найкрасивіші, а чоловіки – найталановитіші та найрозумніші. Тернопіль потрібно робити центром України, а не Київ», – зазначив Андрій Підлужний.

Зі свого боку міський голова Сергій Надал додав, що «дуже знаково, що відео версію пісні знімали на Тернопільщині. Впевнений, що відеоролик здобуде народне визнання. Ми всі будемо гордитися тим, що він представляє наше місто».

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна вручив Андрію Підлужному нагороду про присвоєння Президентом України почесного звання «Заслужений артист України».

Віце-президент Міжнародної торгової палати, підприємець і меценат Тарас Демкура цього дня увагу всіх присутніх звернув на соціальний аспект бізнесу. «Без перебільшення, на мою думку, є гостра потреба у новій якості життя. Щоб очікування не перетворилися на мрії, потрібно ініціювати нові проекти, а бізнесу – включатись в процес їх якісної реалізації і ставати соціально відповідальним. Ми всі від цього виграємо», – наголосив він.

Він детально розповів, як важливо підтримувати українську культуру і презентувати її на міжнародній арені на власному прикладі. Тарас Демкура разом зі своєю командою – Наталією Волощук та Тетяною Фариною – представив досягнення в напрямку культурної дипломатії. На думку Тараса Володимировича, культурна дипломатія – це «форма «м’якої сили», яка має стати важливою складовою інструментарію міжнародних відносин». В українському суспільстві вже сформовано запит на політику культурної дипломатії, яку визнано ефективним інструментом формування позитивного іміджу країни у світі, що ставить відповідні завдання не тільки перед державою, але і перед міжнародними громадськими об’єднаннями, діяльністю їх представників. Одним з найуспішніх в цьому плані є його проект «Під зорею Пінзеля», який набув чималої популярності в Україні та Європі.

Перший етап проекту «Під зорею Пінзеля» відбувся у 2012-2014 роках під час міжнародного туру – презентацій першого видання мистецького альбому Віри Стецько «Таїна Пінзеля». Творчість майстра була тріумфально представлена в Луврі, Українському культурному центрі в Парижі. Понад сто альбомів залишились в бібліотеках та архівах Лувру. Проведено понад 60 презентацій творчості майстра, як в Україні так і за її межами, більше 700 альбомів було роздано бібліотекам. школам та ВНЗ.

Другий етап проекту «Під зорею Пінзеля» розпочався 16 вересня 2017 року у рамках 24-го Форуму видавців у Львові, під час якого у залах Палацу Потоцьких Львівської національної галереї мистецтв відбулася презентація другого перевидання мистецького альбому Віри Стецько «Таїна Пінзеля» з широкою програмою заходів. Проект був продовжений у 2017 році серією презентацій в обласних центрах України: Львові, Чернівцях, Бучачі Тернопільської області, Дніпрі. Презентований на Міжнародній конференції шоу-кейс «Культурні відносини України та ЄС: перші досягнення» 14 грудня, 2017 року, на Міжнародному форумі креативних індустрій «Україна – світу» у місті Дніпро, 22 листопада 2017 року, Міжнародній науково-практичній конференції «Культурна дипломатія: стратегії, моделі, напрями» у місті Києві 24 листопада 2017 року, у Львівському національному університеті, на факультеті міжнародних відносин з темою «Культурна дипломатія як інструмент формування іміджу держави».

Ще одна соціально спрямована ініціатива родини Демкур – це етногалерея «Спадок», головним завданням якої є збереження автентичності української культури. Етногалерея «Спадок» була відкрита у місті Тернопіль 28 грудня 2016 року і за рік своєї діяльності стала справжнім культурно-мистецьким центром популяризації, збереження і розвитку нематеріальної культурної спадщини Галичини, регіонів України і світових, споріднених з українськими, етнографічних груп. Колекція постійно поповнюється новими екземплярами старожитностей, поновлюється тематичними експозиціями, проводить активну екскурсійну діяльність, є активним презентером української автентичної культури у міжнародних та всеукраїнських проектах, співпрацює з відомими в Україні мистецькими школами, національними музеями, науковими закладами, фондами та громадськими інституціями.

Кількість експонатів в Етногалереї налічується понад 1800 екземплярів. Тематичні експозиції постійно поповнюються і оновлюються: українських строїв та колекційних тематичних рушників – січень-лютий, церковних ікони – жовтень-листопад, дерев’яних скринь – квітень-травень, колекція вінків Оксани Грицай – липень-серпень, кераміки, глиняних виробів – травень-червень. Новими поступленнями експонатів етногалереї стали – колекція воскових весільних вінків, колекція дерев’яних люльок і ціпків, вироби з каменю, матеріали І Світової війни, козацька атрибуція, трипільські знахідки тощо.

Не менш важливим в епоху швидкого темпу життя є збереження екостилю. Саме родина Демкур упродовж тривало часу популяризує проект «Життя в стилі ЕКО». Метою останнього є створення комфортної для проживання та співпраці екосистеми в різних сферах життєдіяльності.

“Благословенне Тернопілля – 2018” зібрало у Києві друзів зі всього світу

Благодійний фонд сім'ї Демкури, ГО "Туристична Асоціація Тернопілля", Етногалерея "Спадок", Культурна дипломатія, Новини, Під зорею Пінзеля

У Києві «Благословенне Тернопілля-2018″ в черговий раз здивувало тисячі гостей, що змогли ознайомитися як з економічним, так і туристичним та культурним потенціалом Тернопільської області.

В ході заходу були презентувані: туристичні атракції; етно-культурні особливості; виставки art-буків та картин кращих митців краю; книговидавців, автограф-сесії авторів; гастрономія та авторські ресторації, знайомства з навчальними закладами краю.

Однією з багаточисельних родзинок події стала, організована відомим меценатом Тернопільщини, Тарасом Демкурою презентація культурно-мистецького проекту «Під зорею Пінзеля», завдяки якому багато років поспіль відбувається популяризація спадщини барокового мистецтва України і європейських країн (архітектура, стінопис, музика) з автентичними строями епохи кінця ХІХ-го початку ХХ-го століття – «Україна – СПАДОК тисячоліть».

У 2018 році від Етногалереї «Спадок» були представлені унікальні автентичні строї регіону Західного Поділля у поєднанні з фотороботами сучасних дизайнерів у напрямку етнографії, учасниками виставки «Орнаментальна ДНК» у м. Анкара, Турція в 2017 році. Головна мета – сприяння розвитку сучасного мистецтва та культурних індустрій у поєднанні з історичним надбанням і етнографічним ресурсом краю.

Також під час «Благословенного Тернопілля -2018» проводились окремі зустрічі для представників влади, міністерств, дипломатичних місій, бізнесу та “Тернопільського земляцтва“, де відкрито обговорювалися самі злободенні питання та кожен міг висказати свої зауваження та пропозиції.


Для багатьох це стало чудовою формою для налагоджування ділових та дружніх відносин у неформальній обстановці. Була чудова нагода поспілкуватися з першим віце-прем‘єр Міністром, Міністром економіки Степаном Кубівим, заступником Міністра Михайлом Титарчуком, послами з більш як 15 країн світу, представниками влади, бізнесу та громадськості. Дякуємо всій Тернопільській команді – адміністрації, обласній та міським радам та їх працівникам, представникам навчальних закладів, бізнесу, громадськості, журналістам за високий та якісний рівень заходу. Окремо подяку хочу скласти керівникам наших проектів-Наталії Волощук,Тетяні Фарині,Анні – локація етно-галереї «Спадок» та проекту «Під Зорею Пінзеля». Було людно, цікаво та весело, а всі почесні гості в дарунок одержали альбоми «Таїна Пінзеля».” – підсумовує Тарас Демкура на своїй Facebook сторінці.

«Благословенне Тернопілля – 2018» презентує туристично-мистецький потенціал Тернопільського краю у Києві

ICC Ukraine, Благодійний фонд сім'ї Демкури, ГО "Туристична Асоціація Тернопілля", Екосадиба "Горигляди", Етногалерея "Спадок", Новини

15 лютого у Міжнародному конгрес-центрі «Український дім» у м. Київ відбудеться унікальна презентація Тернопільського краю – «Благословенне Тернопілля». Подія вже вдруге об’єднає багатьох успішних людей України та поза її межами аби окреслити пріоритетні напрями розвитку та подальшої співпраці. Край представить свій економічний, туристичний та мистецький потенціали. Проводиться захід за ініціативи голови Тернопільської ОДА Степана Барни, а також за сприяння Тернопільської міської ради.

«Ми веземо наші експозиції етногалереї “Спадок”, проект «Під Зорею Пінзеля», “Екосадиби Горигляди” та надсучасний центр трансприкордонної співпраці “Трансімперія”, а також в повному складі іде “Туристична асоціація Тернопілля” та департамент туризму ОДА. День Тернопільщини в Києві -це спільна робота всієї команди-як керівництва та колективів обласної адміністрації міської, обласної рад, а також представників бізнесу та громадськості. Від Міжнародної торгової палати ICC UKRAINE ми розіслали запрошення Надзвичайним та Повноважним Послам іноземних держав, представникам Світового Конгресу Українців, Української всесвітньої координаційної ради, Тернопільского земляцтва, керівнику американської торгової палати, всім регіональним представникам ICC UKRAINE та представникам бізнесу. Це буде чудова нагода познайомитися з економічним, культурним, туристичним потенціалом нашого краю, а також чудова платформа для нетворкінгу,» – коментує захід Тарас Володимирович Демкура.

Під час презентації діятиме експозиція «TERNOPIL*YA». Участь в тематичних локаціях візьмуть представники туристичної галузі регіону, а також Національний заповідник «Замки Тернопілля». До підготовки та проведення заходу долучаються й голови районних державних адміністрацій, завдання яких – забезпечити належне представлення потенціалу відповідних територій. Зокрема, Бережанський район має організувати презентацію музею січових стрільців «Тернопілля – край стрілецької звитяги», Борщівщина має організувати презентацію фестивалю «Вертеба» та виставки «Трипілля на Тернопіллі», Козівська та Шумська райдержадміністрації повинні забезпечити організацію презентації виставок «Тернопілля – повстанський край» тощо.

Управління культури обласної державної адміністрації забезпечить художнє оформлення заходу, а також участь у ньому колективів та окремих виконавців художньої самодіяльності Тернопільської області. Крім того, на заході передбачений бізнес-ланч «Діалог заради розвитку Тернопільщини».

Офіційне відкриття в 17-00.
Контактна особа від Міжнародної торгової палати та Благодійного фонду родини Демкур –Тетяна Фарина, тел. 0506097605.
Туристична Асоціації Тернопілля – Наталія Волощук, тел. 0972095974.
Прохання здійснити попередню акредитацію.

Етногалерея “Спадок” поповнилася кожухом сотника армії УНР

Етногалерея "Спадок"

Приватна колекція родини Демкур «Спадок» поповнилась оригінальним експонатом – кожухом сотника армії УНР. Відвідувачі мають можливість побачити кожух сотника армії Української Народної Республіки Петра Андрійчука і зразки вишивки цього періоду з північних районів Тернопільської області.

Під час боїв армії УНР з армією більшовицької Росії в районі західних кордонів України її війська поповнювались добровольцями з місцевого населення. Петро був одним із багатьох цих добровольців. Пішов на фронт Петро Андрійчук, взявши з собою коня та цей кожух. Служив він сотником в кавалерії. В бою із більшовицькими військами в районі міста Шепетівка з декількома своїми кіннотниками попав у полон. Допит полонених більшовики проводили у міському будинку на другому поверсі. Петро стояв біля вікна. Почувши на вулиці шум він побачив у вікно атакуючу кінноту в синіх жупанах. Швидко зорієнтувавшись в ситуації він вибив рукою вікно і почав вигукувати про допомогу, а побратими зав’язали у кімнаті бійку з більшовиками. Сили були не рівні, але на щастя підмога від своїх прийшла швидко. Більшовики були вибиті з Шепетівки. Війська УНР відступали до кордонів України з Польщею. По дорозі місцеві вояки розходились по домівках. Петро повернувся додому. Під час другої світової війни в цьому кожусі на своєму коні Петро у Львові із новою сотнею брав участь у військовому параді в період створення дивізії Січові Стрільці Галичина(СС Галичина).

Також нагадуємо, що в колекції етногалереї “Спадок” нещодавно представлено для огляду такі роботи геніального Ярослава Мотики: “Іван Мазепа”, Козак Мамай”, “Місто Лева” та “Мати із дитям”.

Ярослав Мотика-лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, премії імені В. Стуса, премії міжнародного бієналє “Відродження”. Працює в галузі станкової та монументальної скульптури, а також скульптури малих форм. Його роботи знаходяться в музеях та арт-галереях України та в приватних колекціях за кордоном. Головною ознакою творчості Я. Мотики є органічне поєднання національного у його глибинному, праісторичному вимірі, що розвивається у руслі Традиції, із зовнішньою архаїкою форм, вираженої мовою сучасної пластики. Кожна робота, що виходить з-під рук майстра,-оригінальна і глибокозмістовна. Це людина, яка мислить і вільно оперує такими вічними категоріями як: Любов, Простір і Час. Ці роботи сповнені добра і світла, як і сам митець.

Етногалерея “Спадок”. Світ, що єднає

Етногалерея "Спадок", Новини

Джерело: md-ukraine
Більше двадцяти років ретельних пошуків. Майже 5000 рідкісних старовинних артефактів народної творчості та ужиткових речей зі всієї України. Безліч захоплених поглядів і незвичайних відкриттів. Усе це – етногалерея «Спадок» у Тернополі.

Єдність України в пам’ятках

© Vasyl Bavdys
Від розмаїття автентичних речей в етногалереї просто розбігаються очі. Хочеться уважно розглянути кожну деталь: намистини на витончених прикрасах, найдрібніші орнаменти на розкішних вишиванках, розписи на глиняних виробах. А від усвідомлення, що багатьом із цих речей – від ста до двохсот років, огортає невимовне відчуття.
© Vasyl Bavdys
Так, завдяки власникам етногалереї відомим у краї меценатам та підприємцям – Тарасу та Ірині Демкурам – тут можна побачити давні етнічні українські строї, старовинні жіночі прикраси, колекційні рушники, козацькі та писані домашні ікони, глиняні вироби, рідкісні документи та багато іншого.
© spadokgallery/facebook.com

А почалося все зі знаменитих борщівських чорновишитих бавовняних рукавних сорочок із домотканного конопляного полотна, особливість яких у тому, що їх здавна вишивали у селах півдня Тернопільської області бавовняними нитками в основному чорного кольору за легендами і переказами, використовуючи спеціальні техніки вишивання, які на сьогодні частково втрачені. Ірина Демкура, яка родом із Борщева, отримала у спадок борщівську вишиванку.

© spadokgallery/facebook.com

Тоді в родини виникло зацікавлення автентичними українськими речами, бажання колекціонувати і зберігати їх, не дати їм зникнути у вирі часу, розуміння цінності того, що передали нам наші пращури для продовження історії українського роду.
Спочатку Тарас та Ірина Демкури збирали пам’ятки з Поділля і Галичини. Згодом до їхньої колекції додалися старовинні експонати з Буковини, Львівщини, Покуття, Київщини, Чернігівщини, Слобожанщини, і не тільки.

© Vasyl Bavdys

Етногалерея «Спадок» – це спадок усієї України, мозаїка пам’яток чи не зі всіх її частин. Вона захоплює справжнім розмаїттям і дивовижною єдністю своїх елементів, від трипільських символів до сучасних орнаментів, переконуючи в тісному зв’язку і нероздільності українських територій.

Міцний зв’язок поколінь

© Vasyl Bavdys

Експонати етногалереї – нагода не просто побачити те, що було частиною світу наших предків, а й зануритися в нього. Тут своїми таємницями ділиться автентична різьблена скриня, де українська родина в ХІХ – на початку ХХ ст. зберігала найцінніші скарби, тому її не мав права відчиняти ніхто зі сторонніх. Але ви зможете зазирнути у скриню етногалереї.

© Vasyl Bavdys

Там побачите традиційну українську ляльку-мотанку, яка могла вилікувати від хвороб усю родину, старовинні жіночі прикраси з різних частин України, рідкісні документи воїнів УПА, знайдені на Львівщині. Ще один скарб зі скрині – побутові рушники, створені в ХІХ-ХХ ст. на різних українських територіях. Серед них є унікальні рушники з міста Кролевець Сумської області, які рятували його жителів від посух та епідемій.

© Vasyl Bavdys

Це – далеко не все, чим зачаровує етногалерея «Спадок». Тут ви побачите козацькі ікони ХVІІІ-ХІХ ст., оригінальні керамічні вироби початку ХХ ст., національні вишиті строї і килими з різних етнічних регіонів України. Ці речі дивляться на нас очима наших предків. Відчувши та зрозумівши їх, ми зможемо краще зрозуміти себе і передати цей неповторний досвід наступним поколінням.

Спектр можливостей

© spadokgallery/facebook.com

Етногалерея «Спадок» – це тематичні екскурсії, під час яких ви дізнаєтеся, чому дівчата на території Гуцульщини одягали майже 10-кілограмове намисто, які таємничі записи в давнину робили на віку скрині і не тільки. Для дітей і підлітків тут проводять цікаві майстер-класи. В етногалереї відбуваються зустрічі з сучасними колекціонерами і митцями.

© Vasyl BavdysWriter: Natalia Mandrytska

Тут ви зможете придбати оригінальні сувеніри, календарі, авторські вироби відомих українських майстрів – Роксоляни Шимчук, Олександри Теліженко та інших. В етногалереї вам створять яскравий автентичний образ і влаштують незабутню фотосесію, проконсультують щодо вибору того чи іншого строю, дадуть одяг напрокат. Етногалерея відкрита до співпраці у сфері збереження національної спадщини.
Етногалерея «Спадок» дає змогу відчути себе частиною чогось могутнього і життєдайного, що зараз так потрібне кожному з нас.

Сварга стала символом етногалереї

Етногалерея "Спадок", Новини

Джерело: Урядовий кур’єр

Майже два десятиріччя тернопільські бізнесмени Ірина і Тарас Демкури збирають старожитності. Тепер подружжя вирішило, що таке їхнє надбання повинен бачити загал. І відкрили першу в області і другу в країні приватну етногалерею, яку назвали «Спадок».

Власники нового закладу виставили речі, які для них найцінніші, бо отримали їх у спадок. Скажімо, пані Ірина репрезентувала коралі й борщівську сорочку, які носила її бабуся. Представила і її світлину в українському народному строї. Іншій фотографії 80 років. На ній дідусь із бабусею, прадід з прабабусею, але вже з роду Демкурів. Два роки тому мати подарувала пану Тарасові татову сорочку, яка йому дісталася від дідуся.

В етногалереї показали взірці давніх ужиткових речей чи не з усієї країни. Можна оглянути велике зібрання предметів народного побуту та інтер’єру, національного чоловічого й жіночого вбрання, прикрас. Замилуватися неповторними борщівськими сорочками, рушниками з деревом життя, вишиттям із тризубами, вишиванками з Луганщини та Донеччини, витворами рук народних умільців з Поділля, Слобожанщини, Полтавщини, Покуття, Гуцульщини тощо. Стіни прикрасили давніми козацькими іконами, а підлогу — килимами. Серед експонатів є навіть листівки УПА, які свого часу знайшли в бідоні, що слугував кілька десятиріч сховком для документів повстанців.

Експозицію систематизували не за хронологією, а радше за філософськими категоріями, як-от: віра, ідея, національні символи, буття. Символом етногалереї став один з найтаємничіших сакральних знаків-оберегів України — сварга. Як зазначали на церемонії, її 144 види, тут вона умовно позначає родинне вогнище.

Відомий актор Костянтин Лінартович впевнений: якщо не відкриватимемо таких українських музеїв, біднітимемо духовно, національно. Водночас вражений, що Тарасові Демкурі оформлювати етногалерею допомагала мисткиня та колекціонер Роксоляна Шимчук, яка такий самий заклад уперше в країні заснувала у Львові торік у грудні. «Це знак доброї конкуренції, що побудована на любові та дружбі», — зазначив актор.

Щомісяця чи щокварталу в етногалереї відкриватимуть виставки українських автентичних речей. Уже є домовленість про представлення експонатів з Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара».

Тернопіль отримав ще одну точку тяжіння, яка вабитиме не лише туристів, а й самих краян. Так влучно охарактеризував відкриття етногалереї міський голова Сергій Надал. Тарас Демкура називає її місцем національно-патріотичного виховання. І зауважує, що для кожного бізнесмена нині має стати поважною справою інвестувати в українську культуру. Бо це має не ціну, а цінність.

 

Туристична асоціація Тернопілля співпрацюватиме з українською діаспорою в напрямку розвитку туристичної галузі

Етногалерея "Спадок", Новини

Джерело: TeNews

На запрошення Тернопільської обласної державної адміністрації голова громадської організації «Туристична асоціація Тернопілля», представник Благодійного фонду родини Демкур Наталія Волощук взяла участь у зустрічі з представниками угорської делегації під керівництвом представниці української національної спільноти в Угорському парламенті Ярослави Хортяні.

Як зазначила Наталія Іванівна, Туристична спільнота області готова і надалі розширювати співпрацю, а також реалізовувати нові проекти, у тому числі у галузі туризму та культури. «Ми зацікавлені не лише у залученні інвестицій в економіку, а й в гуманітарну та туристичну галузі. Співпраця з етногалереєю «Спадок» є основою подальшого розвитку співпраці і комунікації між двома транскордонними регіонами», – додала пані Наталія.

Українська діаспора – важливий інтелектуальний та інформаційний ресурс, потужний дипломатичний механізм у справі просування культурної дипломатії. Ярослава Хортяні подякувала за любов до української діаспори, яку відчуває на Тернопільщині, адже вона додає сили та натхнення.

 «Мета нашої поїздки, – розвиток туристичної галузі. Ще під час інвестиційного форуму я обіцяла повернутися до Тернопілля, щоб детальніше обговорити напрямки подальшої співпраці. Це не просто туризм, а налагодження контактів, створення етнотурів, адже Тернопільщина культурно багата область. Ми хочемо краще пізнати все те, що належить до нашої етнічної культури», – наголосила Ярослава Хортяні.

Гості також відвідали етногалерею родини Демкур «Спадок», де мали можливість не тільки на власні очі побачити красу вишиванок, а отримати фото спогад.