Екосадиба “Горигляди”

Екосадиба «Горигляди»: більше, ніж просто відпочинок

Еко-садиба «Горигляди» розташована на березі річки Серет, притоки р. Дністер, у селі Голігради Заліщицького району Тернопільської області на території Касперівського ландшафтного природного заказника. Село знаходилося у долині нижнього каньйону р. Серету, на базі якого у 1963 році побудовано Касперівське водосховище, а село переселено на верхню частину каньйону.

На базі даного водосховища у 1977 році створено Касперівський ландшафтний заказник площею 818 га. Це унікальний ландшафт Поділля з мальовничим Касперівським водосховищем (18.8 км у довжину, площею 212 га, середньою глибиною 4,6 м), скелястими берегами з незвичайними формами витворювання та розмаїттям фауни і флори.

«Горигляди» – це відпочинок у стилі «еко», сертифікований товарним знаком «Життя у стилі еко», після якого ви повертаєтеся до звичного життя, сповнені сили та енергії, отримавши незабутні враження від краси навколишньої природи та відпочинок від міської суєти, задимленого простору та щоденного хаосу. Екосадиба привітно зустріне вас затишним дерев’яним котеджем із просторими дво- та тримісними номерами, збудованому в класичному карпатському стилі. В оздобленні кімнат використано екологічний матеріал – деревина з ялини, модрини, берези, клена та бука. Тут по-особливому смакує домашня їжа, яку готують із екосертифікованих місцевих продуктів, вирощених у кліматі, наближеному до субтропічного. Неймовірна краса річки Серет буде зовсім поруч. Але можна не просто милуватися нею з берега, а й отримати справжнє задоволення від катання човном. Любителі порибалити піймають тут окуня, коропа, сома, щуку і не тільки. А взимку можна зайнятися підльодним ловом. А цікаві етнорозваги занурять у світ барвистих українських традицій.

Під час відпочинку в екосадибі «Горигляди» неможливо обійтися без яскравих відкриттів. Прогуляйтеся стародавнім селом Голігради, через яке проходив знаменитий торговий шлях із Криму до країн Прибалтики. Екосадиба «Горигляди» – це не тільки цікаві прогулянки, а й захопливі виїзні екскурсії. Також тут до наших днів збереглося старовинне кладовище козацької епохи. А зовсім недалеко від екосадиби розташувалося гірське село Монастирок. Обов’язково завітайте сюди, щоб відвідати загадковий скельний храм, який ченці-відлюдники заснували ще в ІХ ст. у старовинній вапняковій печері. Незабутні враження тут викликають незвичайна ікона, древній камінь-жертовник і казкові краєвиди долини Серету, обрамленої густим лісом. У цьому місці відчуваєш чудодійний спокій, натхнення і приплив енергії, які залишаються з тобою надовго. Також у Монастирку в теплу пору року можна зустріти рідкісних сірих і рудих чапель.

Екосадиба «Горигляди» запрошує до:

  • співпраці у сфері розвитку зеленого і екологічного туризму, створення «Greenways»;
  • участі у проекті «Дивенкрай – Україна».

Екосадиба «Горигляди» пропонує:

  • комфортабельний відпочинок у стилі «еко», сертифікований товарним знаком «Життя у стилі еко»;
  • організацію виїзних екскурсій на Джуринський водоспад, Червоногородський замок, оглядову панораму Дністровського каньйону, печери : Кришталева, Оптимістична, Вертеба Борщівського району, м. Камянець-Подільський, Хотин, інше, які знаходяться на відстані до 40-60 км. від садиби, забезпечуючи трансфер, харчування;
  • організацію сплавів, таборування.

Найяскравіші місця півдня Тернопільщини для організації екскурсій

         Екскурсія на оглядову панораму Дністра у м. Заліщиках

Краєвид Дністра, побачений звідси, запам’ятовується назавжди. Над Дністром розкинулася Червона Гора. Гора й справді червона через відслонення породи девонського періоду, якій вже близько 400 млн років! В урочищі Червоне особливий мікроклімат, це найтепліше місце на Дністрі, відоме в народі як Тепле Поділля. Тут зростає 95 видів рослин, більшість з яких – рідкісні залишки флори третинного періоду.

Екскурсія до Червоногородського замку, Джуринського водоспаду

Недалеко від с. Голігради знаходиться один із найбільших та найкрасивіших водоспадів України – Червоногородський (Джуринський), де ріка Джурин з оглушливим ревом скидає свої води з висоти 16 метрів, розсипаючи їх вологим казковим маревом. Хмари найдрібніших краплинок води здіймаються над вирвою, їх підхоплює повітряний потік і лагідним дощиком зрошує прилеглу місцевість. Шум водоспаду чути ще здалеку – то важкий, густий, то дзвінкий. Дуже цікаво побачити водоспад зимою, коли намерзають бурульки різних розмірів і форм, утворюючи химерні льодові замки. Водоспад має значну наукову, естетичну, пізнавальну цінність,  є місцем відвідування туристів. Навколо нього скелі з червоноколірних пісковиків. Каньйон вражає своїми масштабами, красою і величчю. Посеред каньйону високий пагорб, на вершині якого, наче з казки, постають в усій красі залишки замку ХVІІ ст. у селі Нирків. На березі каньйону знаходяться печера «Джуринська», а у лісі в урочищі «Пустельня» – печера пустельника, біля якої тече джерело мінеральної води.

Екскурсії до печери Вертеба, с. Більче-Золоте Борщівського району

Печера «Вертеба» ще називається «Наддністрянською Помпеєю» за те, що тут знайдено найбільше предметів матеріальної культури різних епох. «Вертеба» не має рівних серед інших печер світу. Тут завжди однакова температура +11 градусів. Довжина її лише дев’ять кілометрів, однак у Вертебі найчастіше губилися люди. Це підземний світ трипільської культури.

Серед пам’яток трипільської культури печері Вертеба належить унікальне місце, з якого походить одна з найбільших археологічних колекцій, відомих сьогодні науці. З огляду на унікальність природного об’єкта, у жовтні 2004 року у «Вертебі» створено перший в Україні підземний музей трипільської культури, який розташований у природному підземному середовищі. Печера утворилася природним шляхом близько 20 мільйонів років тому. Печеру віднайшов власник місцевих земель Ян Малевський ще у 1823 році під час полювання. Відразу при вході він знайшов значну кількість керамічних виробів, походження яких, на його думку, належало до античної доби. Насправді це було відкриття ще не відомої в той час трипільської культури, яке майже на 30 років випередило її офіційне відкриття, – у 1850 р. у селі Трипілля під Києвом.

Минуло досить часу, коли новий власник села Леон Сапєга заклав парк на цьому місці. Робітники виявили у землі велику кількість черепків, обпаленої глини, фігурок. За словами пана Олександра, коли археологи вперше зайшли в один із залів печери, їм пощастило, бо не треба було нічого копати. Під однією зі стін лежало 20 великих зерновиків. Їх винесли на поверхню і перенесли у панську конюшню. Однак у конюшні таких речей назбиралося так багато, що вже не було місця. І тоді Сапєга наказав вино з винних погребів повиливати і занести туди речі археології. На жаль, Сапєга помер у віці 39 років, і розкопки припинилися. Вдова Терезія Сапєга продала усю цю колекцію у Краківський археологічний музей, де вона й зберігається досі.

Дослідження «Вертеби» відновили у 1996 році працівники Борщівського краєзнавчого музею. Гордістю печерної експозиції є діорама. На ній відтворена мить життя трипільців. Білі скульптури, зроблені з гіпсу, контрастно виділяються на тлі темряви. На думку науковців, давні трипільці були високими на зріст та фізично витривалими. Посуд — копії зразків, які зараз зберігаються у Краківському музеї археології. Однак пропорцій посуду не дотримано.

Про те, що в печері тривалий час перебували люди, немає жодних сумнівів: чорні обвуглені стіни — сліди розведення багать для обігріву й освітлення, розсипи роздробленої кераміки, що слугували лежаками, багато глиняних зернотерок і глеків для зберігання зерна. За свідченнями дослідників, люди жили тут впродовж 300 років. Невідомою залишається лише причина їх перебування під землею. Можливо, це було місце поховань. В одному із залів знайдено поховання 25 людей, подекуди в печері археологи знайшли одиночні могили. Можливо, Вертеба була складом і місцем зимівлі. Багато зернівок, глеків, наконечників стріл зовсім не використані, а сліди розведення багаття і лежаки свідчать про те, що тут могли розміститися в холодну пору понад 200 осіб. За однією з версій, це було місце ритуальних процесій. Тут знайшли два загадкові жрецькі амулети у вигляді голови бика і багато біноклевидних чаш.

Існують відомості, що в печері під час ІІ Світової війни переховувалися євреї, а згодом – бійці УПА. В одному із залів повстанці вчилися стріляти. Білі цяточки на одній зі стін — сліди куль, унікальність цієї печери ще й у тому, що знахідки зберігаються дуже добре, оскільки тут стабільний мікроклімат, вологість і температура повітря.

Екскурсія до скельного монастиря, с. Монастирок Борщівського району

Давньослов’янський печерний храм ІХ – ХІ ст. і язичницький камінь-жертовник у с. Монастирок (Міжгір‘я) Борщівського району. У маленькому селі Монастирок на Тернопільщині є цікавий скельний монастир. Саме селище немов загубилося в горах, сюди дуже важко дістатися, так як немає нормальної дороги. Місце ніби спеціально призначене для самітників. Тут чудова природа. Село розташоване на мальовничому березі річки Серет, і туристам відкривається чудовий вид на її каньйони.

У горах знаходиться природна печера Язичницька. За історичними свідченнями, тут був храм стародавніх слов`ян. Потім монахи-відлюдники в 9-10 столітті заснували монастир. Над входом у печеру нависає величезний камінь, його підтримують колони з плоских брил – це вже витвір людських рук. У 17 столітті поруч зі скелею був Василіанський монастир, заснований Стефаном Потоцьким. Його зруйнували козаки Богдана Хмельницького, але Ян Потоцький відновив. Побудована ним Хрестовоздвиженська церква дожила до наших днів, реконструйована і зараз служить віруючим. До скельного храму від неї веде шлях, позначений 12 хрестами. Одна з його стін немов служить іконостасом: тут зображений Ісус із закритими очима – немов Христос не міг дивитися на гріхи людей. За легендою, зображення з`явилося монахам у вигляді гри світла і тіні. Вони навели його фарбою, і вийшла ікона. У печері також зберігся древній вівтар. Недалеко від входу в скельний храм є загадковий камінь. Величезна плита тримається на трьох опорах з каменю. Швидше за все, це був жертовник: на ньому є хрест і борозни, ймовірно, для стоку крові. Його ще називають «каменем Довбуша». Поблизу села Монастирок декілька років тому поселилась пасонія чаплі сірої та рудої. Гнізд у даній колонії нараховується в межах 47-50. Є тенденція до збільшення чисельності гнізд у даній колонії.

Екскурсія до печери «Кришталева», с. Кривче Борщівського району

Поблизу екосадиби розташовані найвідоміші в Україні печери. Ви зможете побувати в «Оптимістичній» – найдовшій гіпсовій печері світу, «Кришталевій» – печері з кольоровими кришталевими стінами та оригінальною зоологічною залою.