Етногалерея “Спадок” поповнилася кожухом сотника армії УНР

31

Приватна колекція родини Демкур «Спадок» поповнилась оригінальним експонатом – кожухом сотника армії УНР. Відвідувачі мають можливість побачити кожух сотника армії Української Народної Республіки Петра Андрійчука і зразки вишивки цього періоду з північних районів Тернопільської області.

Під час боїв армії УНР з армією більшовицької Росії в районі західних кордонів України її війська поповнювались добровольцями з місцевого населення. Петро був одним із багатьох цих добровольців. Пішов на фронт Петро Андрійчук, взявши з собою коня та цей кожух. Служив він сотником в кавалерії. В бою із більшовицькими військами в районі міста Шепетівка з декількома своїми кіннотниками попав у полон. Допит полонених більшовики проводили у міському будинку на другому поверсі. Петро стояв біля вікна. Почувши на вулиці шум він побачив у вікно атакуючу кінноту в синіх жупанах. Швидко зорієнтувавшись в ситуації він вибив рукою вікно і почав вигукувати про допомогу, а побратими зав’язали у кімнаті бійку з більшовиками. Сили були не рівні, але на щастя підмога від своїх прийшла швидко. Більшовики були вибиті з Шепетівки. Війська УНР відступали до кордонів України з Польщею. По дорозі місцеві вояки розходились по домівках. Петро повернувся додому. Під час другої світової війни в цьому кожусі на своєму коні Петро у Львові із новою сотнею брав участь у військовому параді в період створення дивізії Січові Стрільці Галичина(СС Галичина).

Також нагадуємо, що в колекції етногалереї “Спадок” нещодавно представлено для огляду такі роботи геніального Ярослава Мотики: “Іван Мазепа”, Козак Мамай”, “Місто Лева” та “Мати із дитям”.

Ярослав Мотика-лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, премії імені В. Стуса, премії міжнародного бієналє “Відродження”. Працює в галузі станкової та монументальної скульптури, а також скульптури малих форм. Його роботи знаходяться в музеях та арт-галереях України та в приватних колекціях за кордоном. Головною ознакою творчості Я. Мотики є органічне поєднання національного у його глибинному, праісторичному вимірі, що розвивається у руслі Традиції, із зовнішньою архаїкою форм, вираженої мовою сучасної пластики. Кожна робота, що виходить з-під рук майстра,-оригінальна і глибокозмістовна. Це людина, яка мислить і вільно оперує такими вічними категоріями як: Любов, Простір і Час. Ці роботи сповнені добра і світла, як і сам митець.

Схожі публікації